У Закарпатті позначено більш, ніж 700 км. маршрутів, основним з яких є транскарпатська магістраль (червона позначка). Вона веде з Великого Бережного поблизу словацько-українського кордону на північ через Загорб, через поле битви першої світової війни на горі Черемха та Ужоцький перевал, далі через хребет, де проходив чесько-словацько-польський кордон, на гору Пікуй (1408 м), а потім через Воловець, Міжгір’я, Колачаву, Усть-Чорну, гору Близниця до Квасів. Магістраль співпадає з Ювілейною карпатською стежкою, позначеною в 1928 р. до 10 річниці виникнення самостійної Чехословаччини, на маршруті Ужгород – Воловець – Колачава – Усть-Чорна – Ясиня – Говерла – Рахів – Піп Іван – Требушани (зараз Ділове).

червоні позначення на міжвоєнному чесько-словацько-польському кордоні (Закарпаття)

Цього року в Закарпатті буде продовжуватися позначення туристичних маршрутів в Надсянському національному парку на українсько-польському кордоні, червона магістраль буде визначена з села Кваси аж до найвищої української гори Говерли (2061 м.), далі стикається з позначеннями сусідньої Івано-Франківської області, які проводяться за чеськими стандартами за підтримки обласного бюджету організацією «Карпатські стежки» www.stezhky.org.ua . У перспективі червоні позначення з Говерли продовжуватимуться на південний східна гору Піп Іван, на прикордонний гірський хребет з Румунією до села Ділове, де закінчувалася Ювілейна карпатська стежка у міжвоєнні часи. На заході планується продовження червоного маршруту до Ужгороду, де з самого початку починалося позначення.

З 2010 року позначення туристичних маршрутів в Підкарпатській Русі співфінансується з коштів Чесько-Польського Форуму.

зелені позначення в Криму (фото Ян Крчмарж)

У Криму позначення туристичних маршрутів розпочалося минулого року в Бахчисарайському районі. На сьогоднішній день уже позначено 200 км., а цьогоріч роботи продовжуватимуться на п’яти основних маршрутах (крім них також позначаються коротші з’єднувальні маршрути):

• червоний з Євпаторії через поле бою за Альму в Кримській війні, колишню столцю Кримського ханства Бахчисарай, міста Чуфу-Кале, Качі-Кальйон та Мангуп-Кале, кримський Великий каньйон та найвищий водоспад України Учан-Су (98,5 м) до Ялти (станом на 1 березня 2012 року позначено на відрізку Бахчисарай залізнична станція – гірське місто Мангуп-Калле)

• зелена з Бахчисараю (перехрестя Бешік-Тау) через гірські міста Мангуп-Кале та Ескі-Кермен біля колишнього бункера командування радянського чорноморського флоту до Балаклави (станом на 1 березня 2012 року позначено на відрізку Бахчисарай перехрестя Бешік-Тау – гірське місто Мангуп-Кале)

• синя з Бахчисараю (автовокзал) через Гірське місто Бакла на гору Кугулнік(станом на 1 березня 2012 року позначено на відрізку Бахчисарай автовокзал – гірське місто Бакла)

• синя з Бахчисараю (перехрестя Бешік-Тау) через долини річок Фіна рос та Кача на третю найвищу гору Криму Кемаль Єгерем (1529 м), плоскогір’я Ай-Петрі, гору Джади-Бурун (1422 м) до Ялти (станом на 1 березня 2012 року позначено на відрізку Бахчисарай перехрестя Бешік-Тау –село Начноє)

• червона з Ялти (гори Ай-Петрі) уздовж берега до Балаклави.