Сучасні чеські товариства в Україні — це залишки колись досить численного чеського заселення, що виникло в наслідок декількох хвиль Еміграції з чеських земель переважно в першій половині 17-го та другій половині 19-гостоліття.

Чеські колоністи  приїжджали на землю, де незадовго до того (1861 р.) було відміненно кріпацтво. До 1930 року в місцевостях, де проживали чехи, вивчали чеську мову.  Згідно з даними Етнологічного інституту Академії Наук Чеської Респубілки 1924 року в Україні було19 чеських шкіл та 2 чеські школи в Криму (в Александровці та в Богемці). На початку 30-х років в Україні відбулися  політичні процеси над чеськими втителями, частина з яких них була засуджена до страти або  заслання до східного Сибіру. З 1937 року школи з викладанням мовами національних меншин були заборонені. Понад півстоліття  асоціювання на національній основі змінювалося на роздуми.

Чисто національних чеських селищ в Україні залишилося мало. Вони є в Житомирській області – Мала Зубовштіна (заснована 1871 року) та Малинівка, в Одеській області -  Веселинівка,  Мала Олесандрівка та Ново-Самарка (заснована 1869 року), у Вінницькій області – Миколаєвка, в Запорізькій області – Новогородівка (перша назва Чехоград, заснована 1869 року), в Миколаївській області – Богемка та в Криму – Александрівка (заснована 1864 року) та Лобаново (перша назва Богемка, засноване 1861 року). В цих селищах проживає близько 3 000 чехів, котрі в щоденному житті зберегли чеську мову, традиції та релігійні обряди.

Перші земляцькі товариства почали відновлюватися в кінці 80-х років. Представники окремих земляцтв в Україні почали  різною мірою виявляти інтерес до контактів з чеським мовним та культурним середовищем. У травні 1995 року було створено спільну земляцьку організацію Чеська національна рада  України (Česká národní rada Ukrajiny - ČNRU), що об’єднувала земляцтва різних областей України (серед них - Новогородівка, Львів, Одеса, Миколаївка, Луцьк, Дубно в Рівненській області, Сімферополь, Житомир, Коростень, Малин, Київ, Ужгород). Мета їхнього національно-культурного відродження — збереження чеської мови, чеської культурної спадщини, відновлення чеських шкіл, підготовка вчителів та відродження віри.