Однією з головних цілей візиту пана Мілоша Вистрчіла було підтвердження чеської підтримки України, її незалежності та територіальної цілісності. 22 серпня делегація, передусім, здійснила політ урядовим літаком з Праги на південь України, до Херсона, звідки попрямувала гелікоптерами до адміністративного кордону з Кримом та контрольно-пропускного пункту «Чонгар», з функціонуванням якого вона ознайомилася разом із делегацією президентки Естонії Керсті Кальюлайдової.

«Я радий, що Чеська Республіка та Європейський Союз однозначно долучаються до України в рамках «Кримської платформи», аби спільно тиснути на Росію, щоб та діяла відповідно до міжнародного права та покинула анексовану територію», - зазначив Мілош Вистрчіл в інтерв’ю для ЗМІ.

Після прильоту до Києва, в понеділок, 23 серпня, голова Сенату взяв участь у покладанні квітів до могили Невідомого солдата, а також вшанував пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років.

Головною подією дня став інавгураційний саміт «Кримської платформи», у якому взяли участь представники загалом 46 держав та міжнародних організацій. Під кінець саміту учасники прийняли спільну декларацію, де, окрім іншого, засудили російську анексію, порушення прав людини в Криму та закликали повернути півострів під український контроль.

«Пане президенте, Ви можете розраховувати на те, що завдяки своєму історичному досвіду Чехія буде підтримувати Україну та захищати її незалежність, цілісність та суверенітет. Тому що ми знаємо, яке значення це має для вас, як і знаємо ціну свободи», - заявив у своїй промові пан Мілош Вистрчіл (повний текст промови – в кінці статті).

Під кінець саміту «Кримської платформи» голова чеського Сенату також мав можливість неформально переговорити з президентом України Володимиром Зеленським та низкою керівників закордонних делегацій.

У вівторок, 24 серпня, голова чеського Сенату взяв участь у святкуваннях та військовому параді з нагоди 30-ї річниці незалежності України. Головною вулицею Києва - Хрещатиком, разом з іншими союзниками по НАТО також пройшов маршем чеський військовий підрозділ у складі 27 осіб. У параді взяли участь і заступник міністра оборони Чеської Республіки Ян Гавранек та перший заступник начальника Генерального штабу Армії ЧР Яромір Зуна.

У рамках свого візиту пан Мілош Вистрчіл також виступив у Верховній Раді України та зустрівся з її головою Дмитром Разумковим, з яким обговорив, окрім іншого, інтенсивні взаємозв’язки в політичній, економічній та гуманітарній сфері. Далі він зустрівся з лідером кримських татар Мустафою Джемілєвим та головою Меджлісу  кримсько-татарського народу Рефатом Чубаровим.

 

Повний текст промови голови чеського Сенату пана М. Вистрчіла на саміті «Кримської платформи»:

Шановний пане президенте Зеленський,

Шановні Високоповажності,

Шановні пані та панове,

сьогодні на початку пан президент Зеленський говорив про 1944 рік. Про геноцид кримських татар, яким керував Сталін. Він сказав про те, як думав, що нічого подібного вже не повториться. Що більше не настане ситуація, коли людей виганятимуть з їхніх рідних домівок. Сьогодні ж ми повідомляємо тут про те, що це не так.

У зв’язку з цим я хочу згадати про ще одну історичну подію, яка стосується моєї країни Чехословаччини, нинішньої Чеської Республіки. Був 1938 рік, початок жовтня, і чехів виганяли з їхньої країни. Їх виганяли з власної країни, бо відбулася подія, яку ми звемо Мюнхенською угодою.

На запитання, чому так сталося, з’ясовуємо, що усьому причиною були, звісно ж, великі амбіції Гітлера. Але іншою причиною була також зрада наших союзників – в певний момент вони не підтримали Чеську Республіку в її незалежності, суверенітеті та територіальній цілісності.

Я говорю про це з двох причин. Перша причина, пане президенте, - Ви можете розраховувати на те, що завдяки своєму історичному досвіду Чехія буде підтримувати Україну та захищати її незалежність, цілісність та суверенітет. Тому що ми знаємо, яке значення це має для вас, як і знаємо ціну свободи.

Друга причина, чому я про це говорю, полягає в наступному: інколи ми говоримо про Мюнхенський договір як про той, який відбувся «про нас без нас».

Сьогодні ж ми тут для того, пане президенте, аби це було «для Вас – для України – з нами».

Дякую.